Гніздо лелече

Багато мовлено про вищість власне поезії над жанром пісні. Інколи праця поета-пісняра в цих розмовах набуває відтінку вторинності — начебто дар "чистого" поета глибший і значущіший від пісенного. Та, на щастя, в руках митця перо творить пісню, яка співзвучна з найкращими зразками його високодуховної лірики. Здавалось би, за віки все вже переспівано і про все сказано в піснях. Та Володимир Москвич бачить життя особливим поетичним зором. Його пісні наснажені образами рідного сіверського краю, насичені деталями з народного мелосу, ліричні і співучі. Їм притаманна яскрава метафоричність, образність. Близько 30 пісень поета вже пішли в життя: "Семиполківська верба", "Моє село", "Червоні ягідки калини", "Сіроока", "Будьмо", "Вишнева таємниця", "Ветерани", "Крути"...
Автори музики — Василь Волощук, Володимир Ілемський, Наталія Багмут, Володимир Скок, Юрій Рожков.

Михайло Шмаль, керівник
клубу юних шанувальників
поезії "Горислово"
Броварського БДЮТ

Як це часто буває, творчість В. Москвича, і пісенна зокрема, це начебто безперервний монолог про життя, про вічні людські радощі і болі: захоплення красою любої серцю землі, любов до Вітчизни, до матері, радість кохання і гіркота нездійсненних мрій — усе це, перевите барвами навколишнього світу, зачаровує й окрилює душу.Пісні й кращі вірші випромінюють особливу енергію — світлу, оптимістичну, життєствердну. "Його пісні — любові жар", — сказано про відомого українського естрадного співака, але повною мірою ці слова стосуються і поета-пісняра Володимира Москвича. Пісні Володимира Москвича — з істинно народною основою — можуть стати досконалішими від контакту з потенційними композиторами і читачами, що завжди матимуть можливість внести і свою лепту у їхню завершеність. Бо ж пісня — наш оберіг, неопалима купина древнього українського роду. Віриться, що творчість Володимира Москвича, співця древнього сіверського краю — краю квітуючих вишень, стане ще однією пишною гілкою у кроні розлогого древа української пісенної і поетичної культури.

Володимир Андрійович Москвич відвідує літературно-мистецьке об’єднання "Криницю" вже понад три десятиліття. В.А.Москвич організовував творчі зустрічі, частими гостями були й члени літературної студії "Криниця" на запрошення перед учнями виступали з поетичним словом.

Марія Овдієнко,
керівник ЛМО "КРИНИЦЯ"

До Володимира Андрійовича, окрім поетичної, стала навідуватись і пісенна муза. Він написав кілька десятків пісенних текстів, понад тридцять із яких поклали на музику Володимир Ілемський, Віталій Кирейко, Василь Волощук, Юрій Рожков, Віталій Свирид, Наталія Багмут, Володимир Скок, Олег Наконечний. 15 пісень записано на диск під назвою "Червоні ягідки калини" з присвятою дружині. Його вірним і незрадливим тилом на все життя стала скромна сільська медсестра Таміла Андріївна - дружина, друг, мати синів Сергія та Едуарда, турботлива бабуся онуків Андрійка, Даринки, Віки, неперевершена кулінарка, щира людина, помічник і порадниця.

Вже вдалося підготувати й випустити два компакт-диска:

Компакт-диск із 15 пісень «Червоні ягідки калини».

Компакт-диск із 17 пісень «Зимова вишня», присвячений дружині Тамілі Андріївні.

Значна частина творчого доробку поета-пісняра Володимира Москвича - це пісні, які виконують відомі українські співаки. В інтернеті в багатьох аудіоколекціях розміщені аудіофайли mp3 з виконанням пісень на слова В.Москвича, що були записані в різний час на платівки, або звучали по радіо. Часом навіть там значиться: - невідомий автор. Автор відомий!!!

Семиполківська верба

Сергію і Світлані, моїм дітям
Музика Василя Волощука

Не знаючи ні впину, ані втоми,
У Всесвіті космічна мчить доба...
Милується, як двісті років тому,
Правічна і зажурена верба.

Гуде в століттях слава вербокраю,
В бентежнім серці я її несу.
Для мене щастя більшого немає,
Ніж бачити цю сонячну красу.

Приспів

Верба, верба, свята моя вербице,
Це ж тут з-під кореня джерельце б’є.
Мені завжди ти щемно будеш сниться,
Немов життя омріяне моє.

Дитинство босоноге в синіх росах…
Тут галаслива бігала юрба.
Довкіл зірками всипавши покоси,
Нам любо усміхалася верба.

Колись я вперше мовив тут: “Кохаю”,
Свою зорю скупавши у воді.
Вербові коси, довгі та ласкаві,
Спадали нам на плечі молоді.

5.07.1996 р.

Броварська величальна

Музика Наталії Багмут

Мій придеснянський синьоокий краю,
Де світяться озера голубі,
До ніг твоїх я небо прихиляю,
Вклоняюся, Броварщино, тобі.

Козацький люд від роду і до роду
Кохається у сонячній красі,
Дивує світ талантами народу,
Розквітлого за княжої Русі.

Приспів

Броварщино моя, мій краю ясноокий,
Іду я все життя на голос твій високий.
Броварщино моя, ти пісня журавлина,
Як мати рідна, в світі ти єдина.

Віки спливли, о, скільки пережито,
По квітах душ топталася орда,
Та знов цвітуть сади, зоріє жито,
І ти така ж красива й молода.

Броварщино, твоя розкішна врода
Людські серця дивує і вража.
Ідеш у вічність величаво й гордо
Між берегів Десни і Трубежа.

9.10.2003 р.

Шевченко в Броварах

Музика Наталії Багмут

По цій землі ходив Тарас Шевченко,
Тут Словом його повнилась душа.
Із думою про Україну-неньку
Вертав на берегів`я Трубежа.

У Броварях зустрів він Катерину,
Вона несла дитину в сповитку.
За гріш медяника купила сину,
Слізьми зросивши доленьку гірку.

Приспів

Все карбує історія часу,
Україна шанує синів.
Як безмежно ми вдячні Тарасу —
Наших він не минув Броварів.

Козацький край схилив вишневі гілки
В Шевченків сад весняної пори.
Під дзвін церков прадавньої Розвилки
Він слухав думи сивих кобзарів.

Його слова у кожнім нашім серці,
Могутній дух — наш вічний оберіг.
Везли поета у святе безсмертя
Востаннє через наші Броварі.

27.09.2002 р.

Броварська козацька сотня

Музика Наталії Багмут

Гей-но, до бою! Козацькі оселі
Сурми проймають, як лезо ножа.
Сотня козацька під прапором Хмеля
Засвіт знялась з берегів Трубежа.

Битвами знову клекоче Вкраїна,
Сотня на марші в загравах боїв.
Шляхта побита лежить по долинах,
Та, що на палі вела козаків.

Приспів

Броварська козацька сотня —
Гордість земляків.
Лине пісні дух високий,
Гей, про козаків.

Броварські козацькі стяги —
Слава поколінь.
Гей, козацької звитяги
Не здолає тлін.

Сотня козацька, в бою нездоланна,
Спалахом стала в туманній порі.
Билась відважно у війську Богдана
І захистила свої Броварі.

Воїни мужні вертають з походу,
Сотня неповна — печаль на зорі.
В вічність пішли козаки за свободу,
Тугою сходять сумні матері.

23.05.2002 р.

Крути

Юним українським героям 1918-го…
Музика Володимира Ілемського

Січе у полі вітер лютий,
Що ладен кожного прошить.
Московське військо пре на Крути,
Щоб Україну задушить.

І тужить пісня тополина,
Під снігом стогне ніжна рунь.
Стає на захист України,
На бій іде новітня юнь.

Приспів

Звитяжної долі повік не забути
Трьохсот українських синів.
За волю вітчизни на станції Крути
Життям заплатили своїм.

Чужі гармати скаженіють,
І смерть сміється на шляху —
Червоним маком пломеніють
Криваві плями на снігу.

Орда московська — страшно глянуть —
По мертвих топчеться трьохстах,
Лягли сніжинки і не тануть
На нецілованих устах.

Синочки рідні, соколята,
Невже нема вам вороття?
А хто заступить вас від ката,
Хто порятує вам життя?

3.02.1997 р.

Пам'яті солдата

Музика Юрія Рожкова

У вишневій білій заметілі
Шаленіють співом солов`ї…
А в солдатській пам`яті лишились
У загравах і громах бої.

Від атак і досі ниють рани,
Червоніють маками в полях.
Захистили наші ветерани
Рідну землю у важких боях.

Приспів

Пам`ять солдата — окопи, гранати,
Тисячі тисяч кривавих доріг.
Пам`ять солдата священна, мов клятва,
Наче свіча, що на вітрі горить.

Пам`ять солдата, спинись на хвилину:
Вражі штандарти лежать навкруги.
Подвиг солдатський нам спас Україну —
Канули в безвість її вороги.

Ви знамена піднімали круто
В грізний час воєнної пори.
Розсипались зоряні салюти
У травневі сині вечори.

Врятували від чуми планету —
Це і є солдатська ваша суть.
Правнуки підхоплять естафету…
І сади вишневі зацвітуть.

9.05.2004 р.

Той вальс під Віднем 45-го

Музика Володимира Ілемського

Той вальс під Віднем 45-го,
Коли миром розквітла весна,
Над пероном лунав чисто й свято.
Закінчилася клята війна.

Я в руках у твоїх у полоні,
Вальс на хвилях дунайських несе.
На сержантські погони долоні
Я поклала й забула про все.

Приспів

Вальс дунайський, вальс під Віднем
Зачаровує серце моє,
І душа сонцем радості квітне —
Я зустріла кохання своє!

До тебе в ночі ті безсонні
Загубились назавжди сліди.
Зникло щастя для юної Соні —
Розвели нас тоді поїзди.

Того вальсу забути не в силах —
То була найщасливіша мить.
Я до тебе летіла б на крилах,
Тільки вальс той прощально бринить.

11.10.2003 р.

Ветерани

фронтовику М.Г.Запорожцю
Музика Наталії Багмут

Роки несуть незгойні рани
І шрами давньої війни.
Вишневим квітом ветерани
Пливуть в туманах сивини.

Броню в боях ви подолали,
Де все диміло і гуло.
Ви, кров проливши, воювали
За рідне місто і село.

Приспів

Ветерани війни, ветерани,
Ви — герої в огні рубежів.
Помирать ветеранам ще рано —
На останній тримайтесь межі.

На спомин зорями заграли
Несхитні бронза і граніт.
По всій Європі крокували,
Ви захистили цілий світ.

Тому і сонце нині світить,
І жито роситься в теплі.
Вас обняли вишневі віти
Благословенної землі.

14.05.2005 р.

Яблунька

Юлі Шелудько
Музика Володимира Ілемського

Зацвітає зоря яблунева
В солов’їно-травневих садах.
Рання яблунька біломаєва
Так томливо мене спогляда.

Приспів

Яблунько рання, яблука пізні,
Ти в моїм серці, ви в моїй пісні.

Хай буде рання, хай будуть пізні,
Тільки б у серці, тільки б у пісні.

Яблунька рання вабить, мов пісня.
Яблунька рання, та любов пізня.

Запорошує трави зелені
Цвітограєм, що вже обліта.
Ароматом ренета черленим
Твоя юність мене огорта.

Садовину збираю пізненько —
Вже в саду запалав листопад.
Де ти, яблунько, ніжна, тоненька?
Жаль, роки не вернути назад.

8.08.1998 р.

Вишнева таємниця

Едуарду і Ларисі, моїм дітям
Музика Володимира Ілемського

Білим цвітом покриває вишню
За вікном розбурханий розмай.
Мама в поле із росою вийшла,
Привітала синій небокрай.

І мене з тривогою чекала,
Сповнена надії на добро.
Тільки вишня таємницю знала —
Заховала під своє крило.

Приспів

На коліна стаю і молюся
Перед образом рідним, святим.
Сиза горлице, добра матусе,
На дорогу поблагословіть
І за все, що не так, то простіть.

У вишневім квіті таємниця —
Миловидна, ніби світ-зоря.
Біла вишня — мила чарівниця,
Мамо, то невістонька твоя.

Хвилювання, радощі і болі
Довелося матері нести.
Щоб не відать їй лихої долі,
Боже, мою маму захисти.

27.10.1997 р.

Сіроока

Музика Василя Волощука

Я зустрів сірооку дівчину,
В неї голос — мов срібна струна.
Чую пісню її солов`їну,
Що п`янить, наче келих вина.

Нас єднало кохання небесне
В ті чарівні і ніжні літа.
Через роки у згадках воскресне
Наша юність, така золота.

Приспів

Я навік у полоні кохання,
Що колись навесні розцвіло.
Як любилися ми на світанні…
Це було, це було, це було.

Але був переповнений келих,
Через вінця налито вина,
І для нас, безтурботно веселих,
Обірвалася срібна струна.

Час промчав, ніби вітер жорстокий,
Наші душі поранило зло.
Де ти, щастя моє сірооке?
Нас безжально життя розвело.

14.02.1997 р.

Червоні ягідки калини

Музика Володимира Ілемського

Зоріє небо над вербою,
Ти кажеш лагідно: “Прийду”.
Цвіте калина над водою,
Сміється вишня у саду.

Дівчина — зоряна хустина,
Коса до пояса спада.
Цвіте красою, мов калина,
Така бентежна й молода.

Приспів

Червоні ягідки калини —
Гірке коріння у воді.
Моя ти зіронько єдина,
Моя ти зіронько єдина,
Пливуть у синє море дні,
А ми щасливі й молоді.

Літа пливуть — немає впину,
Мережить вітер далину.
Я полюбив гірку калину,
Я випив келих полину.

А пісня щастя — то хвилина,
Вишневий цвіт несе вода,
Але для мене ти єдина,
Завжди жадана й молода.

5.04.1997 р.

Маля-немовля

Онучці Вікторії
Музика Володимира Ілемського

На світ з’явилось крихітне маля
У дивний час ясної днини.
Оповістило криком немовля
Про громадянство України.

І зорям в небі стало веселіш —
Нова зоря сяйнула в ті хвилини.
І з колисковою розгойдується ківш
В блакитнім небі України.

Приспів

А маля-немовля —
Зірка-зоренятко.
Раді донечці малій
Її мама й татко.
А маля-немовля
У земному русі.
Люблять крихітку свою
Дідусі й бабусі.

У чистих росах Божої краси
Постала світові дитина.
Пливе маля краплинкою роси
У велелюддя України.

Імення славне золотом горить,
Як промінь сонця в синьому просторі.
Це найпрекрасніша у світі мить —
Вікторія серед Вікторій.

17.07.2002 р.

Вальс «Прощання зі школою»

Музика Володимира Ілемського

Рідна школа, як сонце, прекрасна,
Стільки років — надійне крило.
Наче мати, що зоренька ясна,
Світить мудрістю рідне чоло.

Ми лягли на орлинії крила,
Що на долю нам школа дала.
Як птахи, відлітаєм у вирій,
На схід сонця ідем край села.

Приспів

Вальс останній, вальс останній
Нас виводить на безліч доріг.
На прощання, на прощання
Залишаємо рідний поріг.

Вальс останній, вальс останній,
В чистих росах світанок в гаю.
На прощання, на прощання
Не забудемо школу свою.

Рідна школа для нас материнська,
Ми зросли у вербовім краю.
Не забудем щасливе дитинство
І учительку першу свою.

У промінні ясному кохання
Лине серце у сонячну вись.
Вийшли ми у блакитне світання,
У п’янкому цілунку злились.

Будьмо

Музика Володимира Скока

Сива зозуля в рідній окрузі
Думу кує про майбутнє.
Вранішнє сонце, рідних і друзів
Стрінемо чаркою: “Будьмо!”

Палко кохаєм жінку вродливу,
В чарах її перебудьмо.
Гей, за вродливу, за чорнобриву
Келих піднімемо: “Будьмо!”

Гідно шануємо рідную неньку,
Ласки її не забудьмо.
Жінку рідненьку, матір стареньку
Вічно любитимем: “Будьмо!”

Здіймем знамено в небо блакитне,
Славу козацьку здобудьмо.
З небом блакитним,
з колосом житнім
Ми повінчалися: “Будьмо!”

Колом кружляє чара по вінця —
Землю козацьку не гудьмо.
За Україну, за українців
Чару піднімемо: “Будьмо!”

Виборем щастя, виборем волю
І ворогів не осудьмо.
За нашу волю, за кращу долю
Келих піднімемо: “Будьмо!”

8.03.1998 р.

Любов-трава

Наталії Зубицькій

Музика Володимира Ілемського

В синій хвилі деснянського плеса,
Коли обрій росою бринів,
Народилась красуня-принцеса,
Чародійка дібров і ланів.

Приспів

Зачаровує квіт Наталевий
Люботрав’ям у барвах весни.
Дивним серцем своїм кришталевим
Мене кличе на берег Десни.

Пильно стежить невтомний лелека,
Як зростає любові трава.
Служить людям зелена аптека,
І, мов квітка, душа ожива.

Знов птахи повертають здалека
І кохання несуть на крилі.
До зеленої диво-планети —
Весноквітоньки Наталії.

Косарі

Миколі Семиногу

Музика Володимира Скока

Кошу траву і згадую,
Як в ночі навісні
З тобою поруч падав я
У трави запашні.

Приспів

Краса-трава — кохання сенс,
Де квітнуть медуниці.
Щасливий, хто любов несе
З медової криниці.

Лежим тепер у сіні ми —
Щасливі до межі,
І ти очима синіми
Торкаєшся душі.

Росте малюк у сяйві літ,
Де світиться зоря.
Він дивиться на Божий світ
Очима косаря.

1.06.1998 р.

Аби мені крила

Наталії Чемериченко
Музика Володимира Скока

Ти злетіла у небо високе —
Тільки птахам там вільно літать.
В подарунок моїй кароокій
З неба зірку я хочу дістать.

Приспів

Аби мені крила,
Кохана і мила,
Злетів би до тебе
У синєє небо.
Пошли, Боже, крила,
Щоб серце летіло
У синєє небо,
До тебе, до тебе.

А блакитна небінь небезпечна.
Ти на землю квітучу зійди,
Де весна походжає статечно,
Пахнуть медом рожеві сади.

Та чому в піднебесся, додому
Лине серце твоє на крилі?..
А без тебе мені, як нікому,
Гірко бути на рідній землі.

12.08.1998 р.

Гімн українському салу

Музика Наталії Багмут

Все на світанку воскресає,
Зоріє небо молоде.
Хто зранку думає про сало,
Той у житті не пропаде.

Із сала робим дивну шкварку,
Як витвір Божої краси.
Чудово сало йде під чарку,
Воно смачніше ковбаси.
Приспів

Сало, сало, сало —
Слава українства —
Вироста на щедрих батьківських полях.
Делікатно скажем:
Попри всяке свинство,
Сало українське житиме в віках.

Щоб духом ми не занепали,
Аби ніхто не знав біди,
Вживайте, люди добрі, сало —
Здорові будете завжди.

Немає кращого гостинця
(Ми з вами люди не чужі),
Як сала шмат від українця, —
Дарунок щедрої душі.

18.09.2003 р.

Пані Таміла

Музика Володимира Ілемського

Де гаснуть зорі в голубім світанні
І синя хвиля грає на Десні,
Там мені зустрілась юна пані
І полонила серце навесні.

Та дівчина з блакитними очима,
Яка для мене диво у світах,
Легіня з могутніми плечима
Ще зустрічала в синіх вечорах.

Приспів

Пані Таміла, Таміла,
Зоряна квітка з роси.
Пані Тамілу, Тамілу,
Пісне, на крилах неси.

Я покохав тебе — солодка муко,
Моя любове — зірка вдалині.
Милувала іншого, та руку
І серце віддала навік мені.

Всі сумніви у нашому коханні
Тоді ураз розвіялись, як дим,
І з тих пір моя чарівна пані
Запанувала в серці у моїм.

25.06.1998 р.

Моє село

Музика Володимира Скока

Мій отчий край, де верби і тополі
Пливуть в задумі вічній на вітрах,
Де змалку я шукав своєї долі,
Та, видно, розгубилась на шляхах.

Тут синім полум’ям горять озерця,
Купається в туманах верболіз.
Беру, немов святиню, я до серця
Одвічну землю, зболену від сліз.

Приспів

Семиполки — краса невимовна,
В пишних барвах квітуче село.
Ніжним співом душа моя повна,
Тут кохання моє розцвіло.

Сади вишневі, яблуні крислаті
Несуть в цвітінні чари голубі.
Лелеки — наші мешканці крилаті —
Гніздяться тут на кожному стовпі.

Село моє, згадай свойого сина,
Який у росах поле перейшов.
Село моє і вільна Україна —
Для мене найсвятішая любов.

1.10.1996 р.

ДОБРОГО РАНКУ, УКРАЇНО

Музика Василя Волощука
Виконує: Василь Волощук

У садах вишневих, мов калина,
У блискучих зіроньках роси
День стрічає ненька Україна
В ореолі дивної краси.

І душа співуча ще не вмерла,
А злітає сонячно у вись,
Бо Ай-Петрі і свята Говерла
Крилами надії обнялись.

Приспів:

Моя Україна, як сонце в зеніті,
Як мати єдина - найкраща у світі,
Моя Україна - зоря на світанку,
Земля солов'їна, доброго ранку!

України засіяла слава
Через терни зоряних століть,
Гордий прапор рідної держави
У блакиті золотом горить!

Небеса пливуть над нами сині,
Стугонить в серцях козацька кров,
У чарівних зорях України
Котить хвилі голубий Дніпро!

ЗЕЛЕНИЙ ВАЛЬС

Музика Василя Волощука
Виконує: Василь Волощук

Закружляли у вальсі гаї,
Коли обрій зорею займався,
В ніжні очі блакитні твої
Я безтямно тоді закохався,
А планета зелена гула
І кружляла у вальсі найкращім.
Ти лісами мене повела
У любові незвідані хащі.

Приспів:

Зелений вальс, зелений вальс,
Зелений вальс кохання,
Зелений вальс звучить для нас
До самого світання!
Зелений вальс, зелений вальс,
Зелений вальс любов'ю серце лащить,
Зелений вальс завихрив нас
В свої чаклунські хащі!

Закрутились у вальсі гаї,
Як берізки за руки взялися,
Та замовкли ураз солов'ї,
Бо хтось інший до тебе тулився.
Кружляють у вальсі ліси
В океані зеленого щастя,
Я щасливий, що в сяйві роси
Зміг в казкові поринути хащі!

ЄВРОМАЙДАН

посвята українському Майдану

Такого вік не бачили Майдану –
Народ потужно гідність виграє.
Уперше від Мазепи і Богдана
За Україну душу віддає.

А барикадне віче знов і знову
Багатолюдно визначає стан:
«Геть від Москви!» Миколи Хвильового
Набатом докотилось на Майдан.

Приспів

А Майдан, а Майдан, уже Євромайдан …
Відчувається подих планети.
На підмогу Майдану, без різних оман,
Піднялися усі континенти.

А Майдан, а Майдан, рідний Євромайдан,
Як форпост легендарної Трої.
Мить історії впише в серця громадян:
На Майдані стояли герої.

Народ бурлить, народ шукає правди,
Де істина, де європейська суть…
Стоятимуть тут доти барикади,
Коли їх кров'ю сили не знесуть.

Гуде Майдан за цінності Європи
І за просте по-людському життя…
Ми-українці, ми вже не холопи,
Ми стоїмо за світле майбуття.

"Син Ілемні" - цей вірш-посвята композитору Володимиру Ілемському увійшов у поетичну збірку "Вишнева таємниця", був приурочений до його ювілею та візиту в Україну. Вже багато років Володимир Ілемський живе і творить в Сполучених Штатах Америки, але ніколи не забуває свою рідну Батьківщину.

СИН ІЛЕМНІ

Слова: Володимир Москвич
На музику: Володимира Ілемського

Там ялини націлились темні
В синь небес, мов планети вінець,
Народився в далекій Ілемні
Красень-легінь, чудовий співець.

І пішов білий світ чаклувати,
У мелодіях серце поніс.
Осінила хрестом його мати,
Батько руку на щастя потис.

Приспів

Душа його щира, багата –
Від мудрого, доброго тата.
Людей чарувати піснями –
То, певне, дала йому мама.
Ялини, високі і темні,
Ростуть у далекій Ілемні.
Сина чекають на свято
Ялини, матуся і тато.

Підростають у сонці ялинки,
Чують пісню, як сон, чарівну.
Золоті його рідні кровинки,
Як і тато, торкають струну.

Під зорею від роду до роду
Пісні отчій немає кінця.
Відчуваємо в морі мелодій
Всю розбурхану душу митця.

art

На цій сторінці представлені поезії, покладені на музику та пісні у виконанні відомих співаків

Володимир Москвич: співець древнього сіверського краю — краю квітуючих вишень

Пісні на вірші Володимира Москвича